Шановні панове, користуючись нагодою, з гордістю повідомляємо вам про відкриття ще одного проекту у рамках діяльності «Справи» – громадської ініціативи «Чистий стовп» (ні, це не ми придумали назву). З групою «Чистий стовп» було підписано меморандум про співпрацю, який означає, що «Справи» підтримує їх основний проект, вітає його розвиток як всеукраїнського і готова включитися у нього у Києві вже зараз.

Сутність проекту полягає у наступному. У Києві вже більше місяця діє ініціативна група хлопців, які здійснили цілковито немислимий для сучасної цивілізованої людини вчинок — вивчили законодавство, а конкретніше — ту його частину, що стосується зовнішньої реклами.

І виявилося, що закон про рекламу — один з найчастіше порушуваних законів в Україні. Причому порушується він абсолютно на всіх рівнях. Дрібний хіпстер, що відкриває барбер-шоп у сусідньому під’їзді, порушує закон про рекламу, коли дротом прикручує фанерну табличку «Смузі і стрижка від Галахвостова» на стовпі. Середній бізнесмен порушує закон про рекламу, коли ставить посеред міста незареєстрований білборд або розтяжку. Олігарх порушує закон про рекламу, коли різко збільшує кількість реклами в ефірі свого телеканалу.

Взагалі давайте звикати до того, що гарантією виконання законодавства є не справедливість та логічність законів, а невідворотність покарання. Закон про рекламу порушують тисячі людей кожен божий день. Тому що можуть. Результатом цієї ситуації стає той зовнішній вигляд міста, який перетворює його з європейської столиці на узбецький базар.

І ось, таким чином, у Києві наявна група людей, які вивчили рекламне законодавство і мають намір боротися з незаконною рекламою, яка захаращує місто до невпізнання.

Насправді незаконної реклами у місті — неймовірна кількість. Усі таблички, прив’язані дротом до стовпів. Усі банери, розтяжки та білборди, якщо на них не вказано дані підприємства, якому вони належать. Усі білборди, що нависають над проїжджою частиною або знаходяться на висоті нижче трьох метрів від тротуару. Уся ця реклама є незаконною, а значить, місто не могло дати дозвіл на її розміщення, а значить, бюджет не отримує з неї податків. Просто трохи «чорних» необлікованих поверхонь, які роблять чесне ведення бізнесу з розміщення зовнішньої реклами марним. Неможливо платити податки зі свого бізнесу і чесно конкурувати з людиною, яка їх не сплачує, тому що у незаконного бізнесу маржа в аналогічних ситуаціях є безумовно вищою, і в решті решт він тебе просто витіснить з ринку.

Тому знищення незаконної реклами — це, з одного боку, захід для захисту легального бізнесу, який сплачує відрахування до бюджету, що у підсумку йдуть на прибирання вулиць. І, з іншого боку, це та діяльність, яка ушляхетнює вигляд будь-якого українського міста, захаращеного рекламою до невпізнання. У спальному районі за день можна зібрати кілька центнерів ганебних фанерних табличок, у центрі міста можна зібрати кілька кілометрів незаконних розтяжок та банерів.

І саме цим займається ініціативна група «Чистий стовп». Щотижня, на вихідних, хлопці беруть камеру, інструменти і вирушають зачищати місто від усього цього лайна. По можливості вони шукають шляхи співпраці з міською адміністрацією та комунальними службами, однак швидкість відповіді у чиновників залишає бажати кращого.

Кейс прибирання вулиць від незаконної реклами легко масштабується до цілковито монструозних розмірів. Наприклад, чого простіше — береться юрист, що пише до КМДА листа наступного змісту: «Дорога й улюблена КМДА, нещодавно, гуляючи вулицею такою-то, я, небайдужий громадянин, мав сміливість скористуватися лінійкою і виявив, що рекламні поверхні, що знаходяться за наступною адресою, розташовані з порушенням дійсного законодавства. Крім того, на рекламних поверхнях, розташованих за наступними адресами, мені не вдалося, попри всі намагання, знайти належні, згідно з законодавством, номери та назву фірми-власника. Повідомте, будь ласка, кому ця срань належить, а також уточніть, будьте ласкаві: ДОКИ?» На що адміністрація зобов’язана йому у встановлений законом термін, не знаю вже, який він там зараз, надіслати відповідь, що, мовляв, так і так, шановний законослухняний громадянине, суко, кортить тобі, поверхні ось за цими от адресами належать гідному громадянинові і, що найважливіше, приватному підприємцеві Якову Моїсеєвичу Кацу, ось ці — ТОВ «Ці руки нічого не крали», а ось ці, про які ви говорите, вам, напевне, здалися, тому що у реєстрах вони не значаться, а значить, їх не існує. Надсилаємо вам адресу розташованого поруч офтальмологічного центру, щоб ви купили окуляри, якщо вам рекламні поверхні ввижаються там, де їх за документами немає.

Після чого з цим папірцем небайдужа громадськість отримує цілковите право брати бензопилу, напалм, сокири і вили і вирушати зносити неіснуючі рекламні конструкції з веселим сміхом, як на народних гуляннях та ярмарках подібного роду. А десь у темному похмурому кабінеті у якогось злобного чикатила, котрий мав свою копієчку з усіх цих поверхонь, буде розриватися телефон, тому що йому телефонуватимуть незадоволені рекламодавці, які за розміщення вже заплатили, і більше нічого їх не цікавить, а за законність його конструкцій відповідає він сам, а не рекламодавці, і якщо він такий козел, що не в змозі оформити свої поверхні за законом, то нехай виплачує неустойку та освоює мистецтво ліпки з хлібної м’якушки, поки ТОВ «Ці руки нічого не крали» освоюватиме його рекламний бюджет.

Таким чином, за планомірної роботи (а хлопці націлені саме на планомірну роботу) ми розраховуємо протягом пари сезонів добитися змін у свідомості деяких бізнесменів та радикально оздоровити як зовнішній вигляд міста, так і законність цієї форми бізнесу.

Зі свого боку, хлопці шукають бажаючих взяти участь у їх щотижневих молодецьких забавах. Де ще ви зможете зайнятися розгнузданим вандалізмом і хуліганством, які насправді є проявом громадянської свідомості і, навпаки, війною з вандалізмом.

Отже, це не лише весело і лихо, але ще і вкрай корисно для міста у найближчій перспективі. Приєднуйтеся.