Після вчорашнього оголошення до нас в контакти набилася величезна кількість людей. І, наскільки я розумію ситуацію з Луркер, ще більша кількість людей збирається до нас приєднатися, але поки соромиться, бо не дуже розуміє, чим їм доведеться займатися.

Тому даний матеріал пишеться для того, щоб на конкретному прикладі розповісти, чим можна займатися в рамках руху «Справа». Приклад гранично конкретний, мова піде про місто Херсон та координатора херсонського відділення «Справи» Пашка Білецького.

З мій погляд корінного миколаївця, Херсон - не місто, а велика купа брудних і занедбаних руїн на території України, на відміну від гордого крилатого Миколаєва. Однак це моя особиста думка. Я цікавився у людей, що не мають стосунку ані до Миколаєва, ані до Херсону, і вони кажуть, що велика купа занедбаних руїн - обидва міста, з тією лише єдиною різницею, що по Миколаєву видно, що раніше він був живим містом, а тепер помер, а по Херсону складається враження, що він ніколи і не жив.

Але все це окремо і справи не стосується. А справа полягає в тому, що Пашко Білецький, як і все сімейство Білецьких - великий патріот міста Херсона, а ще любитель і знавець його історії. Взагалі в природі рідко знайдеш людину, яка сама раптово звільниться з посади арт-директора успішного київського рекламного агентства, і поїде додому, в Херсон, щоб займатися його реконструкцією та благоустроєм. Пашко - саме така людина.

Ще разом з братом Олексієм і пачкою однодумців Білецький свого часу побудував драккар і сплавився на ньому по Бугові. Ще вони регулярно проводять Реконструкційні походи, проходячи купу кілометрів на автентичних строях і з історичним спорядженням 12-го століття. Загалом, вкрай цікаві люди, в побуті таких називають «міські божевільні».

Однак, Білецьки - вкрай конструктивні міські божевільні. Вони не просто нудяться нісенітницею в своє задоволення, вони організовують і структурують навколо себе простір у напрямку благоустрою міста. Вже багато часу щороку вони проводять для Херсона День міста. А торік вони вирішили поекспериментувати і своїми силами, із залученням волонтерів, примусом міських комунальників і просто всіх охочих вичистили і реконструювали історичний об'єкт - старовинні кам'яні ворота, перевівши їх зі статусу «ще один громадський туалет для бомжів» на статус «місце в Херсоні, поряд з яким всі фотографуються».

Зараз Пашко - координатор «Справи» в Херсоні. У нього налагоджена хоч якась взаємодія з міською владою. Наскільки я зрозумів, взаємодія полягає в тому, що міська влада побоюється шалених Білецьких і одночасно намагається придумати, чим би їх зайняти так, щоб потім можна було самим за це відзвітувати.

Тому зараз Білецький разом з містом організовує ТІЦ - Туристичний Інформаційний Центр - структуру, функція якої полягає у підвищенні туристичної привабливості міста.

Ми приїхали в Херсон і довго спілкувалися з Білецьким, намагаючись придумати, як краще організувати підвищення туристичної привабливості міста. Одна з проблем на цьому шляху полягає в тому, що жодних бюджетних коштів на це, зрозуміло, не передбачено. Бюджетний рядок на вирішення таких питань - 65 тисяч гривень на рік. За такі гроші, звичайно, нічого більш цікавого, ніж три білборди «Туристичний Херсон вітає гостей міста!», не влаштуєш.

Тому на даному етапі ми придумали ось що.

Проблем кілька.

По-перше, Херсон виглядає огидно негостинно. Я не знаю, навіщо приїжджати в Херсон і на що в ньому дивитися. Пашко знає, але проблема в тому, що всі пам'ятки Херсона іржаві, напівзруйновані і покриті товстим шаром ще радянського сміття. Це треба розчищати.

Але, по-друге, на це немає грошей. Реконструювати в Херсоні можна тисячу об'єктів, але у міста немає і ніколи не буде грошей на реконструкцію навіть одного.

І ми прийшли до висновку, що варто спробувати вирішувати ці проблеми так, як це прийнято робити в цивілізованому світі. Ми придумали продати місто по частинах. Схема така.

Крок перший. Сімейство потомствених художників Білецьких виступає в ролі колективного Головного Художника Міста. У цьому статусі Білецьки збирають каталог потенційно цікавих туристичних місць - історичних чи просто атмосферних. І готують план їхньої реконструкції, з ескізами того, як ці місця повинні виглядати насправді, на відміну від того, як вони виглядають зараз.

Підсумком цієї титанічної праці стає величезний альбом «Херсон: яким він має бути».

Крок другий. Реконструкція кожного об'єкта ретельно описуєтся у кошторисі. Скільки фахівців, яких професій повинні вкласти свою працю, і скільки будматеріалів знадобиться для кожного об'єкта. Підсумком цієї праці стане прикладений до кожної сторінки альбому «Херсон, яким він має бути» прайс-лист.

Крок третій. Білецьки, виступаючи від імені ТІЦ, і, відповідно, від імені міської влади, здійснюють тривалий вояж для всіх хоч трохи зацікавлених бізнесменів міста. І пропонують кожному бізнесмену вибрати і сплатити роботи з реконструкції одного або декількох об'єктів. Нагородою бізнесменові, який став меценатом такого заходу, стає бронзова табличка «даний об'єкт реконструйований за кошти найдостойнішого з найдостойніших, купця першої гільдії такого-то, мецената і патріота, за підтримки тріумфуючого і вдячного населення». Приблизно така табличка, тільки скромніше, звичайно, висить на багатьох пам'ятниках, наприклад, на пам'ятнику Володимиру в Києві.

Крок четвертий. Білецьки, виступаючи в ролі координаторів руху «Справа», залучають волонтерів та активістів міста Херсона до реконструкції історичних об'єктів свого рідного міста.

Крок п'ятий. Місто Херсон поступово втрачає вигляд насилу населеного невдахами сміттєвого бака, і набуває того самого туристичного потенціалу, заради якого все насправді й влаштовувалося. У Херсоні з'являються туристично привабливі об'єкти, заради яких варто з'їздити на вихідні, подивитися на пам'ятники.

Пам'ятників і взагалі об'єктів з цікавою історією в Херсоні більш, ніж достатньо. Херсон має героїчну історію, історію суворовських походів, потьомкінських сіл і катерининської колонізації узбережжя Чорного моря. Там пальцем в землю ткни - втрапиш в спогад і пам'ять століть.

І наше завдання таким чином полягає тільки в тому, щоб дістати ці історії, відмити, відполірувати і представити на огляд всім охочим.

І якщо нам це вдасться, то і бізнес Херсона не залишиться в накладі. Туристична привабливість - це та сама величина, яка наповнює кишені місцевого бізнесу. Це ті гроші туристів, на які можна будувати ресторани та готелі, надавати робочі місця і взагалі всіляко підвищувати рівень життя місцевого населення.

У чому, власне, і полягає наше завдання.

Чому ми можемо організувати все це в Херсоні і сподіваємося на те, що результат буде відмінний від нульового? Тому що в Херсоні ми спираємося на людину, яка вкрай зацікавлена в успіху даного заходу, розбирається в питанні і має позитивний досвід реалізації аналогічних проектів, просто трохи менш амбітних. Іншими словами, ми не придумуємо за Пашка, чим йому зайнятися, ми просто координуємо його зусилля і намагаємося розкрутити його успіхи на всеукраїнському рівні, щоб підвищити їхню ефективність, а ще надаємо консультаційну та юридичну підтримку. А роботу виконує, власне, місцевий осередок, який сам знає, що він хоче це робити.

Від інших координаторів та інших осередків ми в підсумку очікуємо того ж самого. Не в тому сенсі, що «давайте тепер всі підвищувати туристичну привабливість того місця, в якому ми живемо». Навпаки, підвищення туристичної привабливості - специфічне заняття, що вимагає специфічних навичок специфічних людей. Таких, як Пашко, багато не буває.

А в тому сенсі, що ми очікуємо, що місцеві координатори зрозуміють, яким чином вони можуть принести користь рідному місту і країні, використовуючи власні навички та інтереси. А ми зі свого боку обіцяємо всебічну підтримку, всебічні консультації та участь.

Такі справи.