Продовжуємо розмову. У минулій історії я розповів про те, як ми плануємо організовувати територіальну структуру. Однак ми були б не ми, якби цим і обмежилися. У нас у голові є декілька гітік, і одна з них — екстериторіальна структура руху. І ось вона. У рамках руху «Справа» діє на постійній основі одразу ціла низка клубів за інтересами. Клубів цих — приблизно тридцять штук, і задача цих клубів — охопити собою всі сфери людської життєдіяльності. Тематика клубів береться за аналогією до тематики парламентських комітетів ВР. Ми подивилися на сфери, які охоплюють 28 парламентських комітетів, цей поділ не тупий і, в принципі, цілком робочий. Практично будь-яке питання буття так чи інакше підпадає під сферу компетенції як мінімум одного з цих комітетів. Отже, кожна людина, яка вступає до «Справи», стає членом одночасно двох структур. Територіальної, про яку я говорив раніше, та екстериторіальної, тобто членом одної чи декількох з цих експертних спільнот «Справи». Спільноту вона обирає сама собі залежно від власних життєвих інтересів і досвіду. Припустимо, певного Васю цікавлять питання ЖКГ. Таке можливо. Наприклад, він нещодавно робив ремонт. Або він 20 років працював двірником при ЖЕКу. Або він фанат ОСББ. Або він просто вважає, що підступністю й інтригами зможе всіх підсидіти і пробитися на саму гору комітету. Неважливо. Так чи інакше, людина вступає до експертної ради з питань ЖКГ. Або енергетики. Або культури. Або охорони здоров’я. Без різниці. А всередині спільнот усі персонажі, що входять до них, займаються тим, що шукають відповіді на актуальні питання буття. Буття, так вже вийшло, ставить перед нами величезну кількість актуальних питань. Наприклад, скільки має коштувати кубометр гарячої води для багатодітної матері у Южноукраїнську, розведеної фарбованої блондинки 42 років з вищою філологічною освітою. І, головне, чому він має стільки коштувати. І ще мільйон питань. Чи варто легалізувати азартні ігри? Чому? Які від цього економічні вигоди? Які соціальні наслідки? Якою є етична сторона питання? Чого буде більше — проблем, які ми вирішимо за рахунок легалізації азартних ігор, чи проблем, які з’являться через їх легалізацію? І все це, будь ласка, детально, у ході живої дискусії, з підсумковим звітом з цифрами і статистикою зі світового досвіду, щоб ми розуміли, що ви свою відповідь не з носа виколупали, як це робить наша влада, коли їй необхідно прийняти рішення, а керуючись численними за та проти. У кожної експертної спільноти є власна президія, так звана Експертна рада. На міському та обласному рівні це три особи, на всеукраїнському — п’ять осіб у кожній раді. Задача цих людей — підводити підсумки дискусій та візувати остаточну відповідь на поставлене життям питання. А от уже завізована Експертною радою відповідь є офіційною позицією руху «Справа» з цього питання. Оскільки у нас у дому відбувається безперервна електрична пряма, немов постріл, демократія, то Експертна рада переобирається шляхом праймеріз усередині своєї експертної спільноти щомісяця. Таким чином, формою життєдіяльності експертної спільноти є перманентний срач, а продуктом життєдіяльності експертної спільноти є підкріплена цифрами експертна оцінка явища. Фактично, ці наші комітети продукують експертизу. А вже робота всієї решти «Справи» — транслювати цю експертизу назовні. Піарити президію, домагатися, аби її члени світилися у телевізорі та розповідали, чому треба скасувати гарячу воду і пустити по водопровідних трубах какао. Самостійно вивчати аргументацію експертної групи та транслювати їх точку зору особисто, для рідних та близьких. А ще одним результатом діяльності цієї структури є контреліта. Проблемою Майдану, ще раз озвучу свою позицію з даного питання, стала тотальна кричуща відсутність професійної контреліти. Призначення міністрів «за квотою Майдану», а це Мусій, Булатов і, певною мірою, Кубів, показали, що це все не ті дроїди, яких ви шукаєте, і найкраще, на що можна сподіватися з таким кадровим підбором, — це на те, що ситуація у галузі не стане радикально гіршою. А тому що Майдан не мав ніякої контреліти, здатної швидко й ефективно взяти у свої руки управлінські важелі. Потрапляючи до високого кабінету, людина перші декілька тижнів лише вчилася дивитися по сторонах з закритим ротом та не непритомніти від захвату. У нашому випадку ми формуємо експертну спільноту, яка точно знає, що слід робити і чому. А тому й дискусія завжди виходить дуже коротка. Юліє Володимирівно, скажіть, будь ласка, який тариф має бути на гарячу воду? Га? Що? Ви понизите? А на скільки? А чому? Олігархи? Зрада? Народ? Майдан? Дух? Дуже цікаво, дякуємо. А тепер ваш опонент, Іван Іванович Бегемот з руху «Справа», член президії експертної ради з ЖКГ, у робочий час — сантехнік. Іване Івановичу, що це у вас у руках? Ага, відповідь на моє питання про тарифи на гарячу воду? Усі дві тисячі сторінок графіків і схем відповідь на моє питання? Ні, тільки з п’ятисотої по шестисоту? Чудово. Тобто ось така гнучка схема розрахунку. А як же Дух, Народ і Зрада? Нема їх у вас на графіках, тільки цифри й іноземний досвід. Як неочікувано. У нашій країні такого раніше не було, ми раніше формулу розрахунку тарифів усе більше через патріотизм виводили. І народу, крім, звичайно, найбільш упоротих його шарів, з часом стає зрозуміло, що, у той час як решта героїв продукують гордість країною і безмірний патріотизм, наші хлопці продукують правильні відповіді і, як наслідок імплементації цих відповідей, зерно у засіках. Особисто я не маю жодної точки зору на те, скільки має коштувати гаряча вода. Аналогічно і з більшої частини питань я відповідей не маю. І я вам точно кажу, панове, ніхто з народних депутатів Верховної Ради точно так само не має відповіді на більшість питань. Тим не менш, ці хлопці, керуючись моральним законом усередині себе і зоряним небом над головою, визначають правила гри для всієї країни. Результат ви можете спостерігати у вікно. Ми ж, зі свого боку, хочемо спробувати реалізувати неочікувану та незвичну схему, за якої організується експертна спільнота з усіх актуальних питань буття, і ця спільнота продукує відкриті для всіх відповіді. А всі люди, що мають можливість реалізувати прийняті цією спільнотою рішення, можуть користуватися цими напрацюваннями, аби, нарешті, мати їх за ногу, провадити ці самі реформи, причому бажано не реформи взагалі, а саме ті реформи, які є потрібними. І ми не позбавляємо себе безпідставних фантазій, згідно з якими у якийсь прекрасний момент до хлопців з нашої експертної спільноти прийде який-небудь, ну, скажімо, Президент і скаже, от що, мовляв, земля наша, хлопці, як ви самі знаєте, щедра, та тільки порядку у ній щось не спостерігається. І як на рахунок того, щоб ви взяли у свої руки Мінсоцполітики і щось порішали з цього питання, а то мене пенсіонери щось заклювали вже вщент. І експертна спільнота, таким чином, буде змушена у повному складі переїхати у відповідне міністерство і за допомогою решти членів «Справи» реалізовувати власні рішення. Ну або ніякий Президент ні до кого не вийде, що є, звичайно, більш імовірним. Однак, тим не менш, у нас все одно буде експертна спільнота, яка, коли влада впаде до наших втомлених скривавлених рук, не буде жувати соплі, оглядаючись по сторонах і по півроку вивчаючи мутні схеми попередників з обналу, а одразу ж включиться у роботу і почне давати країні вугілля. Так от. Олександр Нойнець